"Догорають поліна в печі..."

*  *  *  

Догорають  поліна  в  печі,  
Попеліє  червоная  грань…  
У  задумі  сиджу  я  вночі  
І  думок  сную  чорную  ткань.  

І  коли  ж  то  той  жар  догорить,  
Що  ятриться  у  серці  мені?  
І  чи  скоро-то  горе  згасить  
В  моїм  мізку  думки  огняні?  

Ох,  печуть  і  бушують  вони!  
Гризе  душу  й  морозить  нуда!  
Кров  кипить,  і  нутро  все  в  огні  —  
Вколо  ж  мур  і  неволя  бліда.  

Я  боротись  за  правду  готов,  
Рад  за  волю  пролить  свою  кров,  
Та  з  собою  самим  у  війні  
Не  простояти  довго  мені.